Sunday, April 8, 2012

Я дуже люблю свого дідуся...

Життя чудове і все в мене добре. Бог дарував мені чоловіка. Я дуже щаслива. Зараз мені нічого не бракує. Але зараз мій дідусь дуже хворий. Ця людина одна з найважливіших людин у моєму житті. Скільки я пам'ятаю себе, стільки я пам'ятаю його. Він завжди був поруч. Так, в нас були сварки, був час, коли я була не задоволена тим, що він робив. Але він завжди був близьким.

Йому ампутували одну ногу.... Йому важко, але я не в змозі йому допомогти. Я нічого не можу зробити, щоб повернути йому цю ногу. Для нього було дуже важко, коли він перестав працювати. Бо він втратив змогу роботи те, що йому подобається, він перестав відчувати свою важливість. А зараз він втрачає можливість навіть вільно пересуватись. Мені дуже боляче за нього. Мені не хочеться думати про його страждання, бо мені хочеться, щоб він жив ще довго і щоб він мав змогу насолоджуватись цим часом. Він багато працював, щоб мені було добре, він заслуговує на відпочинок і добре життя.

Йому боляче, йому важко, а я так далеко...

Нема нічого гіршого за важку хворобу людини, яку ти дуже любиш.

No comments:

Post a Comment