Чи однаково мені?

"Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні...

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені."

Після революції в Єгипті я доволі часто думаю про Україну, та про наше ставлення до неї. Я ніколи не вважала себе патріоткою. Але завжди, коли я їхала за кордон, я виправляла тих, хто вважав, що я росіянка. Хоча при цьому я не можу сказати, що я б не погодилась переїхати до іншої країни, де в мене був би шанс купити власне житло, та мати краще життя. Мені дуже подобається подорожувати, тому не можу зрозуміти чи моє бажання жити в іншій країні пов'язано із тим, що мені ще треба побачити світ, чи із недостатньою любов'ю до рідної країни, чи із тим, що я невдоволена тим, що можу мати в Україні.

Багато з моїх друзів єгиптян стали казати на скільки вони пишаються тим, що вони єгиптяни, що вони родились у цьому поколінні. Багато з них тепер не хочуть їхати до інших країн, бо вони хочуть будувати свою державу, хочуть витрачати свої зусилля на побудову нового вільного Єгипту. Звісно, що ще рано про щось говорити. Але сам той факт, що після революції вони вишли на вулиці, щоб прибрати, говорить багато про що. В нас була помаранчева революція, в нас теж був момент, коли ми пишались своєю країною. Але!!! Революція скінчилась та ми полишили весь той бруд на майдані Незалежності, ми не подумали про те, що нам треба хоч іноді прибирати ті райони, у котрих ми живемо, ми не стали закликати один одного купувати лише українські товари. Чому????

Я хочу записати тут своє порівняння нашої революції та революції у Єгипті. Так, я добре розумію, що не факт, що в Єгипті все буде змінено на краще (проте я сподіваюсь, що вони такі зможуть зробити те, чого ми не змогли). Але мені цікаво що ми робимо не так, чи чого нам не вистачає.

Також цікаво мені, чому Шевченко написав, що йому однаково чи буде він жити в Україні. Чи це те почуття, яке маю я. Але якщо тобі не однаково як буде жити твоя країна, як можна погодитись жити десь за кордоном? Так, я пам'ятаю, що Шевченко не завжди мав шанс обирати де йому жити, але все однаково...